Скільки разів треба побачити слово, щоб його вивчити?
Дослідження говорять про приблизно 10 зустрічей для доброго старту, а деяким словам потрібно понад 20. Чому число різниться і як зробити кожну зустріч вагомою.

Коротко: єдиного магічного числа немає, але дослідження дають корисний діапазон. Коли ти засвоюєш слова з читання, приблизно 10 зустрічей є тією межею, за якою навчання стає ймовірним: в одному дослідженні читачі впізнавали значення 84 відсотків слів, які зустріли 10 разів або більше. Якщо зустрічей менше ніж приблизно вісім, більшість нових слів забувається за кілька місяців, а деякі слова вислизають навіть після 20. Те, як ти зустрічаєш слово, важить не менше, ніж те, як часто: розподіляй зустрічі в часі, зустрічай слово в різних реченнях і намагайся його пригадати, а не просто перечитати.
Коротка відповідь: приблизно 10, а іноді набагато більше
Якщо хочеш запам'ятати одне число, нехай це буде 10. У кількох дослідженнях учнів, які зустрічають нові слова під час читання, приблизно на десяти зустрічах щось змінюється: слова, побачені так часто, набагато ймовірніше зрозуміти, впізнати й запам'ятати, ніж слова, побачені лише кілька разів.
Але до «10» є три чесні застереження:
- Залежить від того, що означає «вивчити». Спершу з'являється вміння впізнати значення слова, коли ти його бачиш. Самостійно пригадати його, правильно написати й правильно вжити в реченні вдається пізніше, і для цього потрібно більше зустрічей.
- Одні слова складніші за інші. Навіть після 20 зустрічей деякі слова не закріплюються.
- Не всі зустрічі однакові. Слово, яке ти зустрічаєш раз на день протягом десяти днів, і слово, яке ти зустрічаєш десять разів за один вечір, не одне й те саме.
Тому в інтернеті трапляються відповіді від 6 до 20 і більше. Вони не суперечать одна одній. Вони вимірюють різне.
Що з'ясували дослідження
Зазвичай дослідники вивчають це так: дають учням текст, у якому певні незнайомі слова трапляються задану кількість разів, а потім перевіряють, що ті вивчили. Ось головні результати, від найбільш контрольованих до найбільш реалістичних.
Webb (2007): 1, 3, 7 і 10 зустрічей. Stuart Webb попросив 121 студента з Японії, які вивчали англійську, прочитати короткі контексти, де нові слова траплялися 1, 3, 7 або 10 разів, а потім дав їм десять різних тестів: на правопис, значення, граматику, асоціації слів тощо. Кожен крок угору за кількістю зустрічей покращував щонайменше один вид знання. Його висновок: десять зустрічей у контексті можуть дати відчутний приріст, але для повного знання слова може знадобитися більше десяти.
Rott (1999): навіть дві зустрічі мають значення. У дослідженні Susanne Rott учні середнього рівня зустрічали незнайомі слова під час читання два, чотири або шість разів. Уже дві зустрічі давали вимірну різницю, дві й чотири дали схожі результати, а шість дали значно більше. Тож навчання починається рано, просто рано не закінчується.
Pellicer-Sánchez і Schmitt (2010): справжній роман. Двадцять іспанців високого рівня, які вивчали англійську, прочитали Things Fall Apart, неадаптований роман, у якому є 34 слова мовою ігбо, яких вони не могли знати. Зі слів, що траплялися 10 разів або більше, вони впізнавали значення 84 відсотків і могли пригадати значення 55 відсотків. Для слів, що траплялися 8 разів або менше, ці показники становили 36 і 7 відсотків. Найчіткішу межу автори знайшли між діапазоном від 5 до 8 зустрічей і 10 чи більше.
Pigada і Schmitt (2006): одна людина, місяць читання. У кейс-дослідженні одна людина, що вивчала французьку, прочитала за місяць чотири адаптовані книжки, а потім пройшла інтерв'ю щодо 133 цільових слів. Знання 65 відсотків із них так чи інакше покращилося. Правопис покращувався вже після кількох зустрічей, а значення потребувало більше часу: не було точки, після якої значення гарантовано засвоювалося, хоча приблизно з 10 зустрічей навчання помітно зростало. Деякі слова, як-от essayer (пробувати), не були вивчені навіть після 10 чи більше зустрічей, а le radeau (пліт) навіть після 20.
Waring і Takaki (2003): що лишається через три місяці. П'ятнадцять японських учнів середнього рівня або вище прочитали адаптовану книжку, у якій 25 цільових слів траплялися від одного разу до 15 чи навіть 18 разів. Через три місяці вони в середньому пам'ятали значення лише одного з 25 слів і жодного зі слів, які зустріли менше ніж вісім разів.
Наскільки ми впевнені? Досить упевнені щодо напрямку, менше щодо точного числа. Метааналіз (дослідження, що об'єднує результати багатьох досліджень) Uchihara, Webb і Yanagisawa (2019) зібрав 26 досліджень з 1918 учнями й виявив зв'язок середньої сили між кількістю зустрічей і навчанням. Сила цього зв'язку залежала від учня (вік, скільки слів він уже знав), від того, як траплялися слова (інтервали, малюнки, наскільки залучені були учні), і від того, як їх перевіряли. Більше зустрічей допомагає, надійно. Скільки їх потрібно тобі, залежить від усього цього.
Чому відповіді коливаються від 6 до 20
Якщо прочитаєш п'ять статей на цю тему, можеш отримати п'ять різних чисел. Ось чому.
Впізнати легше, ніж пригадати. Вибрати правильне значення зі списку (впізнавання) набагато легше, ніж самостійно відтворити слово чи його значення з пам'яті (пригадування). У дослідженні з романом, описаному вище, після 10 чи більше зустрічей учні впізнавали 84 відсотки значень, але пригадували лише 55 відсотків. Тож дослідження, яке перевіряє впізнавання, покаже меншу кількість зустрічей, ніж те, що перевіряє пригадування чи вживання.
Тест сьогодні чи через три місяці? Багато досліджень перевіряють учнів одразу після читання. Waring і Takaki провели тест ще раз через три місяці, і лишилося дуже мало. Знати слово вчора ще не означає його вивчити.
Слова різні. Слово, схоже на слово з твоєї мови, яке називає щось конкретне або важливе для сюжету, засвоїти легше. Коротке поширене дієслово з багатьма значеннями може бути напрочуд слизьким, як показує essayer у дослідженні Pigada і Schmitt.
Учні різні. Метааналіз 2019 року показав, що і вік учнів, і кількість слів, які вони вже знали, впливали на те, наскільки допомагало повторення. Та сама кількість зустрічей діє не на всіх однаково.
Саме лише читання працює повільно. Метааналіз Webb, Uchihara і Yanagisawa 2023 року об'єднав 24 дослідження з 2771 учасником, які вивчали слова лише через читання, слухання чи перегляд. У середньому учні засвоювали від 9 до 18 відсотків цільових слів на першому тесті, а для пізніших тестів автори оцінюють цю частку як меншу за 20 відсотків. Цілеспрямоване навчання (флешкартки, вправи) працює краще: автори посилаються на попередній метааналіз, у якому учні запам'ятали 39,4 відсотка. Читання дає тобі обсяг; цілеспрямоване повторення дбає про те, щоб важливі слова закріпилися.
Що робить зустріч вагомою
Десять зустрічей правлять за приблизний орієнтир. Десять добрих зустрічей є кращим орієнтиром. Дослідження вказують на три речі, які роблять кожну зустріч ціннішою.
1. Розподіляй зустрічі в часі
Зустріти слово десять разів за один присід менш корисно, ніж зустріти його в десять різних днів. У метааналізі 2023 року навчання з інпуту було більшим, коли зустрічі розподілялися на кілька сесій, ніж коли всі відбувалися за одну, і розрив зростав на відкладених тестах (розмір ефекту 1,71 для розподіленого навчання проти 0,58 для зосередженого).
Те саме стосується флешкарток. Nate Kornell (2009) пропонував учням вивчати пари слів або в одній великій колоді (тож кожна картка поверталася після довшої перерви), або в кількох маленьких (коротші перерви). Велика колода виграла для 90 відсотків учасників. Проте після першої сесії 72 відсотки вважали, що краще спрацювали маленькі колоди. Інтервали здаються важчими, і саме тому вони працюють. Наша стаття про інтервальне повторення пояснює це докладніше.
2. Намагайся пригадати, а не просто перечитуй
Коли ти бачиш слово, це один вид зустрічі. Коли дістаєш його з пам'яті, це сильніший вид. Tatsuya Nakata (2017) запропонував 98 японським учням вивчити 16 англійських слів, кожне з яких вони пригадували з пам'яті один, три, п'ять або сім разів за одну сесію. П'ять і сім пригадувань дали помітно кращі результати, ніж одне чи три, навіть через кілька тижнів. Але є нюанс: у перерахунку на витрачену хвилину найефективнішим було одне пригадування. Тож повторне пригадування окупається, але розподілити ці пригадування на кілька днів краще, ніж згромадити їх в одній сесії.
3. Зустрічай слово в різних реченнях
Кожна зустріч у новому реченні вчить чогось додаткового: іншого значення, слова, з яким воно часто вживається, того, як воно поводиться в граматиці. Саме тому дослідження з романом окремо враховувало правопис, частину мови і значення: кожне з них зростає у власному темпі.
Behind the counter there is a letter and a small key.
Lucy puts the key in her pocket.
At night, the key does not open the bookshop door.
Скільки це читання?
Якщо мета становить приблизно 12 зустрічей на слово, скільки треба прочитати, щоб їх набрати? Paul Nation (2014) відповів на це за допомогою великих збірок англійських текстів, узявши 12 зустрічей за «помірно безпечну» мету.
Його оцінки: щоб зустріти слова з 2000 найчастотніших словникових родин приблизно по 12 разів, треба прочитати близько 200 000 слів. Для 9000 найчастотніших це близько 3 мільйонів, або приблизно від двох до двадцяти п'яти романів, залежно від твого рівня. (Словникова родина означає слово разом із його формами, як-от read, reads, reading, reader.)
Звучить як багато, але Nation переводить це в час. Якщо читати 150 слів за хвилину п'ять днів на тиждень, вивчення третьої тисячі слів займає близько 10 хвилин на день; п'ятої тисячі близько 33 хвилин на день. Заковика в тому, що текст має бути відповідного рівня, щоб ці слова були тими нечисленними незнайомими на сторінці. Саме тому варто читати багато легких текстів, про що ми пишемо у статті як вивчити мову через читання.
Практичний план для наступних 100 слів
Усе це можна застосувати вже сьогодні, із застосунком чи без нього.
- Читай щодня на комфортному рівні. Обирай тексти, де ти знаєш майже кожне слово, щоб нові вирізнялися і їх можна було вгадати з контексту. Саме обсяг повертає слова.
- Залишайся якийсь час в одній темі чи серії. Серія книжок чи історій використовує тих самих персонажів, місця й лексику, тож ті самі слова постійно повертаються самі собою.
- Зберігай слова, які трапляються двічі. Слово, що з'являється вдруге чи втретє, ймовірно, варто вивчити. Запиши його разом із реченням, у якому воно трапилося.
- Повторюй пригадуванням, а не перечитуванням. Закрий значення й спробуй його згадати або подивися на значення й спробуй назвати слово. Навіть помилитися, а потім перевірити, теж корисно.
- Розподіляй повторення. Повтори нове слово наступного дня, потім через кілька днів, потім через тиждень чи два. Короткі сесії з інтервалами кращі за одну довгу.
- Ужий слово хоча б раз. Напиши з ним речення про свій день або скажи його вголос. Вживання слова теж є зустріччю, і воно показує, чи ти справді його знаєш.
- Не переймайся впертими словами. Якщо слово досі не закріплюється після багатьох зустрічей, це нормально. Читай далі; воно ще повернеться.
Де тут Franzie
Ми створили Franzie так, щоб зустрічі накопичувалися без додаткових зусиль. Franzie пише історії мовою, яку ти вивчаєш, на твоєму рівні, і історії продовжуються розділ за розділом, тож ті самі персонажі й слова повертаються. Торкнися будь-якого слова, щоб побачити його значення й граматику та почути його, а потім збережи.
Збережені слова повертаються в повтореннях у Словнику, де ти бачиш значення і пригадуєш слово, з дедалі довшими інтервалами. Вони також повертаються в наступних історіях, де вони доречні, тож ти зустрічаєш їх знову в новому реченні, а не лише на картці. Це інтервали, пригадування й різний контекст в одній звичці.
Втім, застосунок для цього не потрібен. Стос адаптованих книжок, зошит і кілька хвилин повторення щодня працюють за тими самими принципами.
Часті питання
Скільки разів треба побачити слово, щоб його запам'ятати?
Дослідження свідчать, що для доброго шансу впізнати значення слова потрібно приблизно 10 зустрічей під час читання, а щоб пригадувати і вживати його, ще більше. В одному дослідженні слова, які траплялися менше ніж вісім разів, через три місяці вже не пам'ятали.
Чи правдиве правило «7 разів»?
Жодне дослідження не показує, що сім є фіксованим числом. Деякі слова засвоюються за меншу кількість зустрічей, іншим потрібно понад 20. Важить те, наскільки рознесені в часі зустрічі і чи намагаєшся ти пригадати слово.
Скільки нових слів можна вивчити за день?
Залежить від того, скільки часу ти маєш на повторення. Кожному новому слову потрібно кілька зустрічей з інтервалами протягом наступних тижнів, тож менша кількість слів, які ти справді повторюєш, краща за довгий список, який ти бачиш один раз.
Чи достатньо читання, щоб вивчити лексику?
Читання розширює словниковий запас стабільно, але повільно: у дослідженнях учні засвоюють менше ніж 20 відсотків нових слів лише з читання чи слухання. Якщо додати цілеспрямоване повторення найкорисніших слів, закріпиться набагато більше з них.
Джерела
- Kornell, N. (2009). Optimising learning using flashcards: Spacing is more effective than cramming. Applied Cognitive Psychology, 23(9), 1297 to
- Nakata, T. (2017). Does repeated practice make perfect? The effects of within-session repeated retrieval on second language vocabulary learning. Studies in Second Language Acquisition, 39(4), 653 to 679. https://doi.org/10.1017/S0272263116000280
- Nation, I. S. P. (2014). How much input do you need to learn the most frequent 9,000 words? Reading in a Foreign Language, 26(2), 1 to 16. https://doi.org/10.64152/10125/66881
- Pellicer-Sánchez, A., & Schmitt, N. (2010). Incidental vocabulary acquisition from an authentic novel: Do Things Fall Apart? Reading in a Foreign Language, 22(1), 31 to 55. https://doi.org/10.64152/10125/66652
- Pigada, M., & Schmitt, N. (2006). Vocabulary acquisition from extensive reading: A case study. Reading in a Foreign Language, 18(1), 1 to 28. https://doi.org/10.64152/10125/66611
- Rott, S. (1999). The effect of exposure frequency on intermediate language learners' incidental vocabulary acquisition and retention through reading. Studies in Second Language Acquisition, 21(4), 589 to 619. https://doi.org/10.1017/S0272263199004039
- Uchihara, T., Webb, S., & Yanagisawa, A. (2019). The effects of repetition on incidental vocabulary learning: A meta-analysis of correlational studies. Language Learning, 69(3), 559 to 599. https://doi.org/10.1111/lang.12343
- Waring, R., & Takaki, M. (2003). At what rate do learners learn and retain new vocabulary from reading a graded reader? Reading in a Foreign Language, 15(2), 130 to 163. https://doi.org/10.64152/10125/66776
- Webb, S. (2007). The effects of repetition on vocabulary knowledge. Applied Linguistics, 28(1), 46 to 65. https://doi.org/10.1093/applin/aml048
- Webb, S., Uchihara, T., & Yanagisawa, A. (2023). How effective is second language incidental vocabulary learning? A meta-analysis. Language Teaching, 56(2), 161 to 180. https://doi.org/10.1017/S0261444822000507


