Як вивчити мову через читання: що кажуть дослідження

Чи можна вивчити мову лише читанням? Що десятиліття досліджень кажуть про те, скільки тексту треба розуміти, скільки разів треба побачити слово і як читати так, щоб справді рухатися вперед.

Дві глиняні фігурки в книгарні дощової ночі схилилися над прилавком і дивляться на нерозпечатаний лист і маленький ключ під латунною лампою.

Коротко: читання є одним із найкраще обґрунтованих способів поповнити словниковий запас і стати вільнішим у новій мові, але лише якщо текст відповідає твоєму рівню. Дослідження вказують на корисну золоту середину: ти маєш уже знати приблизно від 95 до 98 відсотків слів на сторінці. Читай багато, читай те, що подобається, зазирай у словник помірно й повертайся до нових слів кілька разів. Ось і весь рецепт. Решта статті пояснює, чому так.

Чому читання працює

Більшість слів рідної мови ти ніколи не вчив спеціально. Ти підхопив їх із контексту, зустрічаючи знову й знову в книжках, розмовах і на екранах. Дослідники називають це мимовільним навчанням, і саме тому читання таке важливе й для іноземної мови.

Читання дає те, чого не дасть підручник: обсяг. Один короткий роман містить десятки тисяч слів, і найкорисніші слова мови трапляються в ньому знову й знову, щоразу в трохи іншому реченні. Кожна зустріч трохи додає до того, що ти знаєш про слово: його значення, написання, слова, з якими воно зазвичай стоїть, граматику довкола нього.

Лінгвіст Stephen Krashen у 1980-х побудував навколо цієї ідеї цілу теорію. Його гіпотеза вхідних даних (input hypothesis) стверджує, що ми засвоюємо мову, розуміючи повідомлення трохи вище за наш поточний рівень, і він назвав це «зрозумілим вхідним матеріалом» (comprehensible input). Частини його теорії досі обговорюють (про це нижче), але головне спостереження, що розуміння великої кількості мови рухає навчання, добре витримало перевірку.

Докази: чи справді читання робить тебе кращим?

Так, і це один із найнадійніших висновків у дослідженнях вивчення мов.

  • Дослідження «книжкової повені». На початку 1980-х Warwick Elley і Francis Mangubhai передали школам на Фіджі великі добірки ілюстрованих книжок англійською. Діти, які просто читали ці книжки й ділилися ними протягом одного навчального року, досягли помітно більших успіхів у читанні й аудіюванні, ніж класи, що навчалися за стандартними аудіолінгвальними вправами. Подібні програми в інших країнах показали ту саму закономірність.
  • Метааналізи екстенсивного читання. Метааналіз об'єднує багато досліджень, щоб перевірити, чи зберігається ефект загалом. Nakanishi (2015) об'єднав 34 дослідження з майже 4000 учасників і виявив середній позитивний ефект екстенсивного читання на володіння мовою. Jeon і Day (2016) об'єднали 49 досліджень з майже 6000 учасників і виявили малі або середні покращення в читанні (розуміння, швидкість читання й словниковий запас), причому найбільший ефект був у дорослих учнів.

Наскільки ми впевнені? Досить упевнені. Ефект не магічний і не миттєвий, але в багатьох країнах, віках і мовах люди, які читають більше мовою, опановують її краще.

Правило 98 відсотків: скільки треба розуміти?

Саме тут більшість учнів помиляються, причому в обидва боки. Одні читають лише діалоги з підручника й ніколи не отримують достатнього обсягу. Інші беруться за роман, шукають у словнику кожне третє слово й кидають після двох сторінок.

Дослідники виміряли, яку частину тексту треба знати, щоб його зрозуміти:

  • Laufer (1989) виявила, що читачі, які знали щонайменше 95 відсотків слів тексту, значно частіше досягали прохідного балу з розуміння.
  • Hu і Nation (2000) дали учням коротке оповідання, в якому були знайомі 80, 90, 95 або 100 відсотків слів. При 80 відсотках ніхто не зрозумів його належно. При 95 відсотках це вдалося лише приблизно від третини до 40 відсотків читачів. З огляду на тенденцію автори дійшли висновку, що для комфортного читання для задоволення потрібно від 98 до 99 відсотків знайомих слів.
  • Laufer і Ravenhorst-Kalovski (2010) підсумували це як два пороги: 95 відсотків мінімум, 98 відсотків оптимум.

Один важливий нюанс: ширше дослідження за участю 661 учня (Schmitt, Jiang і Grabe, 2011) не виявило раптового «порогу». Розуміння просто поступово зростало разом із часткою знайомих слів. Тож 98 відсотків не є магічною межею. Це корисна ціль, за якої більшість читачів розуміють текст комфортно.

Як відчуваються 98 відсотків? Це приблизно одне незнайоме слово на кожні 50, тобто одне чи два на абзац. Цього достатньо, щоб і далі вчити нові слова, але досить мало, щоб ти міг здогадатися про них із контексту й насолоджуватися історією.

Натомість при 90 відсотках незнайоме слово трапляється майже в кожному реченні. Читання перетворюється на розшифровування, а розшифровування виснажує.

Lucy arrives at the bookshop at nine. Outside it is raining and the streets are empty. Behind the counter there is an unopened letter and a small key. Lucy looks at her friend Tom. Nobody knows who left it there. She opens the envelope carefully.

Короткий англійський уривок рівня A2, написаний для сцени на початку цієї статті. З його 45 слів учень цього рівня, ймовірно, зустріне одне нове слово, counter (прилавок). Це приблизно 98 відсотків покриття.

Скільки це слів?

Paul Nation (2006) підрахував, що для читання типового роману чи газети з покриттям 98 відсотків потрібно знати приблизно від 8000 до 9000 словникових родин (словникова родина означає слово разом із його формами, як-от read, reads, reading, reader). Більшість учнів середнього рівня знають значно менше.

Саме через цей розрив оригінальні книжки так довго здаються неприступними, і саме тому тексти відповідного рівня, як-от адаптовані книжки чи історії, написані для твого рівня, не милиця. Це спосіб досягти 98 відсотків покриття, поки твій словниковий запас ще невеликий.

Скільки разів треба побачити слово?

Одна зустріч зі словом рідко означає, що ти його вивчив. Дослідження мимовільного засвоєння лексики послідовно показують, що частота зустрічей є одним із найсильніших чинників того, чи закріпиться слово.

  • Webb (2007) виявив, що після десяти зустрічей учні знали про слово помітно більше, ніж після однієї, за кількома видами знання слова. Втім, навіть десять зустрічей не дали їм повного володіння кожним словом.
  • Метааналіз Uchihara, Webb і Yanagisawa (2019), що об'єднав 26 досліджень, виявив зв'язок середньої сили: що частіше учні зустрічали слово, то ймовірніше вони його вивчали. Єдиного магічного числа немає, і те, наскільки допомагає кожна зустріч, залежить від учня й контексту.

Практичний висновок: одна книжка корисна, але багато книжок схожого рівня ще корисніші, бо ті самі поширені слова постійно повертаються. Тому ж варто повторювати слова, які ти шукав у словнику, а не просто глянути на них один раз.

Чи варто шукати слова у словнику?

Трохи, так. Самі лише здогадки з контексту менш надійні, ніж здається: учні часто вгадують неправильно, а потім запам'ятовують хибне значення.

У класичному дослідженні Hulstijn, Hollander і Greidanus (1996) просунуті учні французької читали оповідання з глосами (короткими перекладами на полях), зі словником або без нічого. І група з глосами, і група зі словником запам'ятали більше нових слів, ніж група, яка лише читала. Слова, які учні справді шукали, закріплювалися добре, але багато хто просто не відкривав словника. Висновок: пошук слова допомагає, лише якщо він достатньо швидкий, щоб ти справді ним користувався, не перериваючи читання.

Добре практичне правило:

  1. Якщо слово не заважає стежити за історією, читай далі.
  2. Якщо воно трапляється вдруге чи втретє, подивися його значення.
  3. Якщо воно здається важливим для сюжету, подивися його значення.
  4. Зберігай слова, які шукав, щоб повторити їх пізніше.

А що кажуть критики?

Важливо чесно говорити про межі доказів.

  • Самого лише вхідного матеріалу, ймовірно, недостатньо. Krashen стверджував, що вхідного матеріалу достатньо. Більшість дослідників сьогодні не погоджуються. Дослідження Merrill Swain щодо канадських учнів у французькому зануренні показали, що роки багатого вхідного матеріалу дали чудове розуміння, але слабшу точність у мовленні й письмі. Її гіпотеза вихідних даних (output hypothesis) стверджує, що власне вживання мови допомагає помітити, чого ти ще не вмієш сказати.
  • Трохи уваги до граматики допомагає. Метааналіз 49 досліджень (Norris і Ortega, 2000) виявив, що навчання ефективніше за саму лише взаємодію з мовою, що явне викладання зазвичай працює краще за неявне і що результати зберігаються. Читання й граматика є партнерами, а не суперниками.
  • Читання найбільше покращує саме читання. Читання сильно розвиває словниковий запас і розуміння. Мовленню воно допомагає менш прямо. Якщо хочеш говорити, треба також говорити.

Тож найкраще обґрунтований підхід полягає не в тому, щоб «лише читати», а в тому, щоб багато читати на відповідному рівні й поєднувати це з повторенням, трохи граматики та практикою власного мовлення.

Як застосувати це на практиці

  1. Знайди свій рівень 98 відсотків. Візьми сторінку й порахуй незнайомі слова. Більше двох-трьох на абзац означає, що поки що це заважко. Спустися на рівень нижче без докорів сумління.
  2. Читай заради обсягу. Намагайся читати від 15 до 30 хвилин на день. Багато легких сторінок краще за кілька важких.
  3. Читай те, що подобається. Дослідження екстенсивного читання послідовно показують, що задоволення й свобода вибору підтримують бажання читати, а саме час читання дає результат.
  4. Залишайся на одному рівні достатньо довго. Кілька книжок одного рівня дають тобі повторні зустрічі, завдяки яким слова закріплюються.
  5. Шукай слова помірно й зберігай їх. Потім повтори їх кілька разів у наступні дні.
  6. Іноді читай уголос або слухай озвучення. Це пов'язує написання з вимовою й готує тебе до мовлення.
  7. Використовуй прочитане. Перекажи розділ двома реченнями, напиши відповідь персонажеві або поговори про нього. Це і є твоє власне мовлення.

Де тут Franzie

Ми створили Franzie на основі цих досліджень. Вона пише історії мовою, яку ти вивчаєш, на твоєму рівні, тож ти тримаєшся близько до тієї золотої середини в 98 відсотків, і на теми, які обираєш ти. Можна торкнутися будь-якого слова, щоб миттєво побачити переклад і пояснення граматики, зберегти його й повторити пізніше. Після кожного розділу короткі вправи й рольова гра з Franzie допомагають тобі вживати нові слова, а не лише впізнавати їх.

Картка слова у Franzie для англійського слова arrive: дієслово зі значенням «прибувати».
Торкнися слова, щоб побачити значення й граматику, і читай далі.

Втім, щоб добре читати, застосунок не потрібен. Стос адаптованих книжок, словник і зошит працюють за тими самими принципами. Головне: читати багато, на відповідному рівні, і повертатися до того, що вивчаєш.

Часті питання

Чи можна вивчити мову лише читанням?

Великий словниковий запас і сильні навички читання можна здебільшого набути саме читанням. Для мовлення, аудіювання й письма, за даними досліджень, потрібна також практика саме цих навичок.

Скільки треба читати, щоб вивчити мову?

Фіксованого числа немає, але програми екстенсивного читання, які дають результат, зазвичай передбачають регулярне читання протягом місяців, часто кілька книжок за семестр. Регулярність важить більше, ніж тривалість одного заняття.

Що таке зрозумілий вхідний матеріал (comprehensible input)?

Мова, яку ти здебільшого розумієш, зазвичай із невеликою часткою трохи вище твого поточного рівня. Термін походить із гіпотези вхідних даних Stephen Krashen.

Чи варто читати книжки, які здаються складними?

Іноді, для мотивації. Для навчання дослідження радять тексти, в яких ти знаєш приблизно від 95 до 98 відсотків слів.

Чи варті адаптовані книжки уваги?

Так. Вони дають змогу учням із невеликим словниковим запасом читати з високим покриттям, а саме тоді мимовільне навчання працює найкраще.

Джерела

  • Elley, W. B., & Mangubhai, F. (1983). The impact of reading on second language learning. Reading Research Quarterly, 19(1), 53 to 67. https://doi.org/10.2307/747337
  • Hu, M., & Nation, I. S. P. (2000). Unknown vocabulary density and reading comprehension. Reading in a Foreign Language, 13(1), 403 to 430. https://doi.org/10.64152/10125/66973
  • Hulstijn, J. H., Hollander, M., & Greidanus, T. (1996). Incidental vocabulary learning by advanced foreign language students: The influence of marginal glosses, dictionary use, and reoccurrence of unknown words. The Modern Language Journal, 80(3), 327 to 339. https://doi.org/10.2307/329439
  • Jeon, E. Y., & Day, R. R. (2016). The effectiveness of ER on reading proficiency: A meta-analysis. Reading in a Foreign Language, 28(2), 246 to 265. https://doi.org/10.64152/10125/66901
  • Krashen, S. (1982). Principles and Practice in Second Language Acquisition. Pergamon. http://www.sdkrashen.com/content/books/principles_and_practice.pdf
  • Laufer, B. (1989). What percentage of text-lexis is essential for comprehension? In C. Lauren & M. Nordman (Eds.), Special Language: From Humans Thinking to Thinking Machines (pp. 316 to 323). Multilingual Matters.
  • Laufer, B., & Ravenhorst-Kalovski, G. C. (2010). Lexical threshold revisited. Reading in a Foreign Language, 22(1), 15 to 30. https://doi.org/10.64152/10125/66648
  • Nakanishi, T. (2015). A meta-analysis of extensive reading research. TESOL Quarterly, 49(1), 6 to 37. https://doi.org/10.1002/tesq.157
  • Nation, I. S. P. (2006). How large a vocabulary is needed for reading and listening? The Canadian Modern Language Review, 63(1), 59 to 82. https://doi.org/10.3138/cmlr.63.1.59
  • Norris, J. M., & Ortega, L. (2000). Effectiveness of L2 instruction: A research synthesis and quantitative meta-analysis. Language Learning, 50(3), 417 to 528. https://doi.org/10.1111/0023-8333.00136
  • Schmitt, N., Jiang, X., & Grabe, W. (2011). The percentage of words known in a text and reading comprehension. The Modern Language Journal, 95(1), 26 to 43. https://doi.org/10.1111/j.1540-4781.2011.01146.x
  • Swain, M. (1985). Communicative competence: Some roles of comprehensible input and comprehensible output in its development. In S. Gass & C. Madden (Eds.), Input in Second Language Acquisition (pp. 235 to 253). Newbury House.
  • Uchihara, T., Webb, S., & Yanagisawa, A. (2019). The effects of repetition on incidental vocabulary learning: A meta-analysis of correlational studies. Language Learning, 69(3), 559 to 599. https://doi.org/10.1111/lang.12343
  • Webb, S. (2007). The effects of repetition on vocabulary knowledge. Applied Linguistics, 28(1), 46 to 65. https://doi.org/10.1093/applin/aml048

Як ми досліджуємо