Скільки часу потрібно, щоб вивчити французьку: дані досліджень
Близько 600 навчальних годин у дипломатів на денному навчанні, а в нас довше. Що цифри FSI кажуть про французьку, чому слухання йде повільно і що допомагає.

Коротко: у таблиці, яку Інститут дипломатичної служби США опублікував у 2001 році, французька належить до легших мов для носіїв англійської: 23 або 24 тижні, тобто від 575 до 600 навчальних годин, щоб вийти на професійний рівень. Ці слухачі навчаються повний день, щодня додають години домашньої роботи, і їх відбирають за хист до мов. Із домашньою роботою закладай приблизно 950 годин зосереджених занять для високого рівня: близько п'яти років, якщо займатися 30 хвилин на день, трохи більше року, якщо дві години на день. Читання зазвичай дається найшвидше. Найповільніше йдуть слухання й вимова, і їм потрібна окрема практика.
Коротка відповідь і чому цифри такі різні
Якщо пошукати відповідь на це питання, знайдуться впевнені цифри («шість місяців!») поруч із безліччю «усе залежить». Найвідоміша цифра походить з Інституту дипломатичної служби (Foreign Service Institute, FSI), школи, яка готує американських дипломатів, і її варто уважно прочитати.
Двоє його співробітників, Frederick Jackson і Marsha Kaplan, опублікували у 2001 році очікування школи щодо слухачів. У їхній таблиці французька стоїть у категорії I, серед мов, «близько споріднених з англійською», разом із німецькою, італійською, португальською, румунською, іспанською, шведською, нідерландською, норвезькою та африкаанс. Для цих мов FSI очікує, що слухачі досягнуть мети за 23 або 24 тижні, тобто від 575 до 600 навчальних годин. Мови категорії II, як-от російська, грецька чи турецька, потребують 44 тижнів, а категорії III (арабська, китайська, японська та корейська) 88 тижнів.
Для французької це добра новина. Але три деталі змінюють зміст цього числа:
- Мета висока. FSI прагне «загального професійного рівня володіння» мовою в говорінні й читанні, зокрема розуміння на слух у розмові. Jackson і Kaplan кажуть, що він приблизно відповідає рівню «Superior» за шкалою Американської ради з викладання іноземних мов (ACTFL), тобто вершині шкали, якою користується більшість американських шкіл.
- Години лише аудиторні. FSI каже, що для швидкого навчання потрібно щонайменше чотири години занять на день, п'ять днів на тиждень, плюс три або більше годин самостійної роботи щодня.
- Слухачі незвичайні. Таблиця виходить з того, що учень є носієм англійської з «дуже добрими або ще кращими здібностями» до вивчення мов у класі, і зазначає, що менш здібним учням зазвичай потрібно більше часу. Слухачі FSI дорослі (їхній середній вік становив 41 рік), і в середньому кожен уже знав 2,3 інших мови.
Отже, 600 годин показують не те, скільки часу потрібно на французьку. Вони показують, скільки потрібно на французьку обдарованим і досвідченим учням на денному навчанні, ще до того, як порахувати їхню домашню роботу.
Чи французька легша за іспанську?
Багато хто вважає, що іспанська найлегша мова для носіїв англійської. Власні дані FSI свідчать, що вийти на певний рівень у французькій щонайменше так само легко.
Економісти Barry Chiswick і Paul Miller (2005) узяли оцінки FSI англомовних американців із середніми здібностями, отримані після 24 тижнів навчання, і побудували на їхній основі шкалу складності вивчення мов. На цій шкалі 1,00 означає найскладнішу мову (японську), а 3,00 найлегші (африкаанс, норвезьку, румунську та шведську).
Французька отримала 2,50, стільки ж, скільки італійська й португальська. Іспанська та німецька отримали 2,25, а нідерландська 2,75. Інакше кажучи, після тих самих 24 тижнів пересічні учні французької мали трохи вищі оцінки, ніж учні іспанської.
Носії англійської мають фору не випадково. Після нормандського завоювання англійська запозичила дуже багато французьких слів, тож сторінка французького тексту повна слів, які можна вгадати: la question, possible, le restaurant, important, la nation. Тому читання часто здається легким уже на початку. А от як ці слова звучать, сторінка тобі не каже, і саме на це йде час.
Наскільки ми впевнені? Цифри FSI є реальними даними за десятиліття викладання, а це рідкість і велика цінність. Але вони описують одну групу учнів в одному типі програми, і шкала досить груба. Використовуй їх для порівняння мов, а не як обіцянку щодо твоїх власних термінів.
Рахуємо для звичайного графіка
Цифри FSI можна перетворити на грубу особисту оцінку, якщо пам'ятати, кого вони описують. За 24 тижні три години самостійної роботи на день, п'ять днів на тиждень, додають близько 360 годин до аудиторних годин (від 575 до 600). Виходить приблизно 950 годин зосередженої роботи, щоб вийти на професійний рівень в ідеальних умовах.
| Заняття щодня | Час до приблизно 950 годин |
|---|---|
| 30 хвилин | близько 5 років і 2 місяців |
| 1 година | близько 2 років і 7 місяців |
| 2 години | близько 1 року і 4 місяців |
Дві чесні поправки:
- Більшість із нас не слухачі FSI. Жодного відбору за здібностями, жодної групи з шести осіб із підготовленим викладачем. Розраховуй на те, що тобі знадобиться більше, а не менше.
- Більшості з нас не потрібна мета FSI. Замовити каву, побалакати, подорожувати й читати легкі книжки ти зможеш задовго до професійних нарад. Якщо твоя мета така, тобі вистачить лише частини цих годин.
Jackson і Kaplan застерігають усіх, хто сподівається втиснути все в кілька тижнів. З їхнього досвіду, час, потрібний початківцю для професійного володіння мовою, «неможливо помітно скоротити». FSI пробував, і це не спрацювало.
Рівні та іспити: DELF, DALF і CEFR
Питання «скільки часу» має сенс лише тоді, коли зрозуміло, «щоб робити що». У Європі рівні описують за CEFR (Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти): A1 і A2 для базового користувача, B1 і B2 для незалежного, C1 і C2 для досвідченого.
Офіційні державні іспити Франції з французької мови відповідають цим рівням. DELF охоплює рівні від A1 до B2, а DALF рівні C1 і C2. Університети, роботодавці й органи, що розглядають заяви на посвідку на проживання, часто вимагають сертифікат певного рівня.
Ти також натрапиш на оцінки кількості годин для кожного рівня від шкіл і організаторів курсів. Вони рідко збігаються, бо описують різні курси з різними учнями й різним обсягом домашньої роботи. Ми не знайшли досліджень, які б точно визначали кількість годин на рівень для французької, тож вважай такі таблиці грубим орієнтиром і чекай, що щаблі ставатимуть довшими, що вище ти піднімаєшся.
Повільна частина: чути й говорити французькою
Багато хто з тих, хто вчить французьку, каже одне й те саме: «Я можу читати, але не розумію людей, коли вони говорять». Дослідження допомагають пояснити чому.
Слова зливаються
У розмовній французькій слова не закінчуються там, де закінчуються на сторінці. Кінцевий приголосний, який зазвичай не вимовляється, може прозвучати й приєднатися до наступного слова, якщо воно починається з голосного. Це називається liaison (зв'язування): les amis (друзі) звучить як «ле-за-мі», а vous avez (ви маєте) як «ву-за-ве». У результаті склади, які ти чуєш, не збігаються зі словами, які ти знаєш.
Annie Tremblay (2011) за допомогою айтрекінгу (відстеження руху очей) досліджувала, як носії англійської трьох рівнів французької розпізнають слова в записаному мовленні, зокрема слова, почуті після приголосного liaison. Учні розпізнавали ці слова без особливих труднощів, але робили це інакше, ніж носії мови: спираючись на загальне правило, а не на знання кожного слова. Обнадійливий висновок: носії англійської можуть навчитися правильно ділити французьке мовлення на слова. Для цього потрібна практика слухання, а не лише читання.
Звуки, яких немає в англійській
У французькій є голосні, яких бракує англійській. Найвідоміший приклад: u в tu (ти), яке звучить інакше, ніж ou в tout (усе). Якщо їх переплутати, зміниться слово: dessus означає зверху, а dessous знизу.
Erika Levy (2009) перевірила 39 носіїв американської англійської у трьох групах по 13: зовсім без французької, із двома-чотирма роками уроків французької та з роками уроків плюс щонайменше роком життя у франкомовній країні. На низці пар французьких голосних група, що вчилася лише в класі, робила приблизно стільки ж помилок, скільки група без французької (11 і 13 відсотків). Група з досвідом занурення помилялася лише у 3 відсотках випадків. Але навіть вона все ще помилялася у 12 відсотках на парі u та ou.
Звідси два уроки. Саме лише навчання в класі може мало що дати твоєму слуху, а багато слухання справжньої французької дає дуже багато. І деякі звуки ще довго залишаються складними, тож не сприймай упертий голосний як ознаку того, що в тебе не виходить.
Вимови можна навчити
Добра новина в тому, що ця частина піддається практиці. Junkyu Lee, Juhyun Jang і Luke Plonsky (2015) об'єднали 86 досліджень навчання вимови й виявили загалом великий ефект. Краще працювали тривалі втручання, а також ті, де учні отримували зворотний зв'язок.
Тобі не потрібен ідеальний акцент. Jackson і Kaplan зазначають, що акцент носія мови зазвичай не є практичним критерієм успіху у FSI, «хоча зрозумілість є». Прагни, щоб тебе легко розуміли, а не щоб тебе приймали за парижанина.
Слухати теж можна навчити
Larry Vandergrift і Marzieh Tafaghodtari (2010) протягом семестру спостерігали за 106 студентами шести груп, які вчили французьку як другу мову. Одна група слухала тексти, і її при цьому вчили, як слухати: передбачати, що почуєш, перевіряти свої здогадки й розв'язувати проблеми. Інша група слухала ті самі тексти стільки ж разів, але без такого супроводу. Наприкінці група із супроводом розуміла краще, а найбільше виграли найслабші слухачі в ній.
Тож «слухай більше» добра порада, а «слухай із планом» ще краща.
Що пришвидшує навчання
Час та інтенсивність
Jackson і Kaplan пишуть, що час, проведений за справою, та інтенсивність навчального досвіду «видаються вирішальними» і що досвід FSI «однозначно» показує: час, який учні проводять за читанням, слуханням і спілкуванням мовою, тісно пов'язаний із тим, наскільки добре вони нею володіють. Літній курс або місяць додаткових вечорів просунуть тебе більше, ніж ті самі години, розмазані тонким шаром.
Розподіляй повторення в часі
Інтенсивність не те саме, що зубріння. Su Kyung Kim і Stuart Webb (2022) об'єднали 48 експериментів із 3411 учасниками й виявили, що розподілена практика має ефект від середнього до великого на вивчення другої мови і що довші перерви між заняттями дають кращі результати на відкладених тестах. Займайся багато, коли можеш, але повертайся до кожного слова й кожного звуку протягом днів і тижнів. Як це робити, ми пояснюємо в статті інтервальне повторення і як ним справді користуватися.
Читання зі звуком
Саме в читанні носії англійської швидко просуваються у французькій, і воно будує словниковий запас, потрібний, щоб розуміти мовлення (докладніше в статті як вивчити мову через читання). Секрет французької в тому, щоб чути те, що читаєш. Читання разом з аудіо пов'язує написання, яке ти впізнаєш, зі звуками, яких не впізнаєш, зокрема з німими літерами й liaison.
Реалістичний план
- Обери мету, яку можна описати. «Скласти DELF B1» або «поговорити із сусідами в Ліоні» краще, ніж «вільно говорити».
- Рахуй години, а не місяці. Простий журнал перетворює «я не просуваюся» на «у мене вже 120 годин», а це чесно й мотивує.
- Знайди щоденний мінімум, який витримаєш. Тридцять хвилин щодня дають понад 180 годин на рік.
- Слухай із першого дня. Не чекай, поки добре читатимеш. Короткі аудіо на твоєму рівні щодня тренують слух, поки це ще важко.
- Слухай із планом. Перш ніж щось увімкнути, спробуй угадати, що почуєш. Потім перевір, що пропустив, і послухай ще раз.
- Читай з аудіо. Стеж за текстом, поки його читають уголос, щоб написання і звучання росли разом.
- Тренуй складні звуки свідомо. Пари на кшталт tu і tout, по кілька хвилин за раз, зі зворотним зв'язком, якщо є змога його отримати.
Де тут Franzie
Franzie пропонує один зі способів легше витримувати ці години. Вона пише історії французькою на твоєму рівні й на теми, які обираєш ти, і читає кожен розділ уголос, тож ти чуєш кожен рядок, який читаєш. Після розділу запитання на слух про історію тренують твій слух на французькій, яку ти вже розумієш на сторінці, а коротка рольова гра дає змогу вжити почуте. Можна торкнутися будь-якого слова, щоб побачити його значення, зберегти його й повторити пізніше. Це спосіб стабільно набирати години, а не обходити їх.
Часті питання
Скільки часу потрібно, щоб вивчити французьку до вільного рівня?
Для професійного рівня таблиця Інституту дипломатичної служби 2001 року передбачає від 575 до 600 навчальних годин плюс щоденну домашню роботу, разом близько 950 годин, від дуже здібних слухачів на денному навчанні. Більшості учнів потрібно більше, і більшості не потрібен такий рівень, щоб упевнено користуватися французькою.
Чи французька складніша за іспанську для носіїв англійської?
За даними FSI, ні. В оцінках учнів із середніми здібностями після 24 тижнів французька отримала 2,50, а іспанська 2,25, на шкалі, де вищий бал означає легшу мову. Проте багатьом учням розмовну французьку важче сприймати на слух, ніж письмову.
Чи можна вивчити французьку за 6 місяців?
Слухачі FSI на денному навчанні виходять на професійний рівень за 23 або 24 тижні, і в них щонайменше сім годин занять і самостійної роботи на день. За звичайного графіка шість місяців дають тобі основу для простих розмов і легкого читання.
Скільки часу потрібно, щоб вийти на B1 чи B2 з французької?
Заснованої на дослідженнях кількості годин для кожного рівня CEFR немає, а оцінки організаторів курсів різняться. Для орієнтиру: B2 нижчий за професійну мету FSI, тож потребує менше, ніж приблизно 950 годин FSI, а кожен рівень забирає більше часу, ніж попередній.
Чому розмовну французьку так важко розуміти?
Слова зливаються через liaison, багато написаних літер німі, а деяких голосних немає в англійській. Дослідження показують, що учні можуть навчитися давати раду всім трьом труднощам, але для цього потрібно багато слухати, а не лише читати.
Джерела
- Chiswick, B. R., & Miller, P. W. (2005). Linguistic distance: A quantitative measure of the distance between English and other languages. Journal of Multilingual and Multicultural Development, 26(1), 1 to 11. https://doi.org/10.1080/14790710508668395
- Jackson, F. H., & Kaplan, M. A. (2001). Lessons learned from fifty years of theory and practice in government language teaching. In J. E. Alatis & A.-H. Tan (Eds.), Georgetown University Round Table on Languages and Linguistics 1999 (pp. 71 to 87). Georgetown University Press.
- Kim, S. K., & Webb, S. (2022). The effects of spaced practice on second language learning: A meta-analysis. Language Learning, 72(1), 269 to 319. https://doi.org/10.1111/lang.12479
- Lee, J., Jang, J., & Plonsky, L. (2015). The effectiveness of second language pronunciation instruction: A meta-analysis. Applied Linguistics, 36(3), 345 to 366. https://doi.org/10.1093/applin/amu040
- Levy, E. S. (2009). On the assimilation-discrimination relationship in American English adults' French vowel learning. The Journal of the Acoustical Society of America, 126(5), 2670 to 2682. https://doi.org/10.1121/1.3224715
- Tremblay, A. (2011). Learning to parse liaison-initial words: An eye-tracking study. Bilingualism: Language and Cognition, 14(3), 257 to
- Vandergrift, L., & Tafaghodtari, M. H. (2010). Teaching L2 learners how to listen does make a difference: An empirical study. Language Learning, 60(2), 470 to 497. https://doi.org/10.1111/j.1467-9922.2009.00559.x


